В ніч з 18 на 19 травня (н. с.) 2000 р. (день ветхозаветного праведника Іова Многострадального і день народження Царя-страстотерпця Миколи Другого) прихожанину С. Мостищенського храму святих апостола Андрія Первозванного і пророка Ілії було откровення про те, що для цього храму буде написана ікона з Образом Божої Матері на хмарині с зображеннями чотирьох Її земних уділів і предстоящими: св. праведним Єнохом, св. пророком Ілією, св. апостолом Андрієм Первозваним, св. апостолом і євангелістом Іоаном Богословом, св. Христа ради юродивим Феофілом, св. блаженою монахинею Аліпією, св. Царем страстотерпцем Миколою Другим і його Августійшою сім'єю. Сумніваючись, по гріховності своїй, в істинності цього откровення, раб Божий С. розповів про це настоятелю храму ієрею Ростиславу. Священник благословив прихожанина поїхати до сліпенької прозорливиці раби Божої Вірочки в село Бортничі. В розмові з ним Вірочка підтвердила, що откровення йому було від Бога. На питання про те, хто має написати цю ікону, назвала ім'я "Микола". Зі знайомих художників раба Божого С. в Києві був один Микола. Але він, як виявилось, незадовго до цього назавжди виїхав до Росії. Прихожанин С. розповів отцю Ростиславу про свої марні пошуки, припускаючи, що Вірочка на цей раз, мабуть, помилилась. І тут раптом батюшка посмішкою вказав йому на чоловіка, якого С. часто до того бачив у храмі не знаючи імені. Виявилось, що звуть його Микола і що він місцевий житель і художник, а зараз збирається писати саме ту ікону, про яку було сказано С.

При більш близькому знайомстві житель Мостища Микола Никифорович Рог повідав про те, яка незабутня подія передувала наміру написати ікону.

24 травня 1987 року, в ніч з суботи на неділю задрімавшого Миколу начебто підняла з ліжка невідома сила. Він бачив, як темне нічне небо раптом посвітліло і покрилося рожевими і голубими хмаринками, з-за яких з'явилась сяюча крапка. Вона блискавично наблизилась до нього, перетворившись згодом в прекрасну Жінку в сяючому білому одязі, яка стояла на хмарині. В правій руці Вона тримала наповнену прозорим напоєм посудину (Чашу). Здогадавшись, Хто перед ним, грішний раб Божий Микола дуже злякався, особливо, коли Діва Марія уважно подивившись на нього, простягнула йому Чашу і звеліла випити вміст. Усвідомивши, що це прийшло покарання за все його гріховне життя комуніста, не раз до цього витрачавшого свій талант на зображення комуністичних вождів, заблудший грішник продовжував перебувати в стані невимовного страху, не в силах прийняти з рук Богородиці Чашу своеї скорботи. Тоді, ледве посміхнувшись, милосердна Богородиця піднесла Чашу до Своїх уст і відпила половину напою. Залишок судилосябуло випити йому, і на цей раз він не ослухався, випив терпкий напій з даної йому Чаші до кінця. Ще деякий час Богородиця дивилась грішнику в очі. Після чого Богородиця так же легко піднялась в небесну глибочінь і зникла в ній сяючою крапкою. Але прокинувшись в неділю вранці, грішний раб Божий Микола вирішив, що все, що йому привиділось, було всього лише сновидінням і не звернувся, як належало б, до покаяння та молитви, не пішов до Божого храму і не розповів про чудесне явлення священнику, замість цього він почав працювати на дворі на циркулярній пилці, розпилюючи дошки для наміченого ремонту в будинку сина. Тут його і спіткало лихо. Він розрізав майже всі дошки до кінця і відвернув свою увагу на хвилину, коли пилка продовжувала працювати. Його ліва рука лежала на бар'єрі, більш ніж у метрі від ріжучої частини пилки. Як сталося, що чотири пальці лівої руки виявились відрізаними, він пояснити не може. Пам'ятає лише, що рани сильно кровоточили, хоча болі він не відчував. Тільки в лікарні, прийшовши до тями і усвідомивши, що сталося, заблудший грішник згадав нічне явлення і зрозумів, що не уві сні, а наяву випив він відміряний йому небесний напій скорботи та хвороб.

Пізніше він прочитав пророцтва святих отців, говоривших, що християни останніх часів не матимуть сильної молитви, ні добрих справ, істинного посту, будуть спасатися скорботами і хворобами, нести їх без ропота в смиренному терпінні, идучи за Ісусом Христом молитвами Пресвятої Богородиці, Небесных Сил и всіх святих. Прийдешні скорботи зцілили від невіри і заблудшого Миколу. Він став віднині глибоко віруючим чоловіком, ні на мить не забуваючи небесне чудесне і грізне явлення. Всі ці чотирнадцять років він мріяв втілити на полотні побачений вочевидь Лик Пресвятої Богородиці, що навіки залишився в душі. Нарешті, Господь почув його мольбу і ниспослав рішучість розпочати роботу. Взявши благословіння свого священника, художник приступив до роботи, яку з Божою поміччю закінчив і 21 вересня 2001 року від Р. Х. ікона була освячена. Така історія створення ікони Божої Матері "Мостищенська".

По написанні її виникла проблема, який акафіст читати перед цим Образом? І знову Господь послав Свою милосердну допомогу, відкривши в ще одному откровенні, яким має бути акафіст новій іконі.

21 серпня 2000 року, в день прославлення Царя-страстотерпця Миколи Другого, його сім'ї і багатьох інших новомучеників російських було відкрито, що Акафіст "Пресвятій Богородиці в честь її іконы Мостищенська" має бути складений з текстів акафістів "Божій Матері в честь ікони її Іверська", "Пресвятій Богородиці ради чудотворного образа іменуємого Всецарице "Пантанасса", "Успінню Пресвятої Богородиці", "Пресвятій Богородиці в честь ікони її, іменуемої "Умиления Серафимо-Дивеевския". Кондак 13 з акафіста іконе Божій Матері "Спорительниця хлібів". Молитва, в основному, складена з молитв, написаних до данних акафістів.

Ікона Божої Матері "Мостищенська" має розмір 2.80 х 1.20. Фон на іконі темно-голубого кольору. В центрі зображена Пресвята Богоматір в одязі білосніжного кольору, в повний зріст на хмарині. В правій руці вона тримає спасительну Чашу скорботи та хвороб, а лівою рукою наче злегка торкається семицвітної веселки, яка спускається з неба на землю. Під хмариною, на якому стоїть Діва Марія, стоять на колінах святі: апостол Андрій Первозваний і пророк Ілія. Трохи нижче відтворені чотири земних уділи Божої Матері. Під Ними Царственні мученики. В верхній частині ікони по центру Ісус Христос, який благословляє. Зліва на хмаринах святі: праведний Єнох и блаженна монахиня Аліпія, справа на хмаринах св. Апостол і євангеліст Іоан Богослов і Христа ради юродивий Феофіл. В нижній частині ікони напис: "РУСЬ СВЯТАЯ, ХРАНИ ВІРУ ПРАВОСЛАВНУЮ"

ПРЕСВЯТАЯ БОГОРОДИЦЕ, МОЛИ БОГА ПРО НАС!

РАДУЙСЯ, МАТИ БОЖА МОСТИЩЕНСЬКА,
МОСТЕ К НЕБЕСЕМ ПРИВОДЯЙ.